Шановні батьки!
ВИ МОЖЕТЕ ЧЕКАТИ ВІД нашого училища НАСТУПНЕ:
— доброзичливу атмосферу, яка сприяє участі Вас в якості партнерів в освіті дитини;
— шанобливе доброзичливе ставлення з боку працівників училища;
— своєчасне і грамотне реагування на хвилюючі Вас запитання;
— інформацію про те, як допомогти дітям виконувати домашні завдання і підтримувати навчання вдома.
Ваша дитина і наша школа потребують вас!
Для того щоб діти досягли свого потенціалу в навчанні та оволодінні навиками з обраної професії, їм потрібні як хороші вчителі,майстри виробничого навчання так і повна підтримка з боку родини.
(Проведені по всій країні дослідження незмінно показують, що коли батьки та навчальний заклад працюють як партнери, діти досягають успіху. Це відноситься до всіх сімей, незалежно від приналежності до будь-якої соціальної групи, рівня доходу та освіти тощо.)
Що таке «Участь сім’ї в отриманні дітьми освіти та професії»?
Участь сім’ї — це активна участь родин і опікунів в училищному житті дитини. Сім’я повинна бути партнером вчителів та майстрів виробничого навчання.
Навички, досвід і життєві обставини різних батьків або членів сім’ї різні. Тому кожен з нас по-різному бере участь, надає підтримку і доповнює освіту наших дітей.
Самий елементарний вид участі сім’ї — це подбати, щоб дитина щодня відвідувала училище, добре виспалась, з’їла корисний для здоров’я сніданок, і щоб вона була в училищі в належному вигляді.
Якщо у батьків є достатньо енергії і часу для добровільної допомоги училищу або для роботи з батьківським комітетом, це є цінним внеском в роботу училища.
Як краще всього брати участь в освіті дитини?
Найважливіше, що можуть зробити батьки, щоб допомогти дітям досягти успіхів в училищі — це приділяти успіхам у навчанні великої уваги. Існує багато способів показати дитині, яке величезне значення ви надаєте освіті.
Познайомтесь з ідеями, які ви можете включити в сімейний розпорядок.
Перетворити свій будинок у НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР
- Знайте, що вивчає ваша дитина. Вивчіть щось нове самі.
- Подбайте про те, щоб ваша дитина висипалася кожну ніч і досить добре снідала перед училищем.
- Залучайте членів своєї сім’ї до участі в громадських заходах, що доповнюють отримані в училищі знань.
- Дитина повинна знати, що ви чекаєте від неї старанності в навчанні та отриманні навиків з обраної професії.
Підтримуйте зв’язок з училищем.
- Інформуйте майстра виробничого навчання та класного керівника про потреби вашої дитини і про будь-які зміни в сімейних обставинах.
- Встановіть і регулярно підтримуйте контакт з майстром виробничого навчання та класним керівником вашої дитини.
- Систематично перевіряйте: домашні завдання дитини, відвідуваність і успіхи в навчанні.
- Реагуйте на всі повідомлення від майстра виробничого навчання та класного керівника.
- Беріть участь в училищних зборах, заходах і зустрічах з учителями.
ДОПОМАГАЙТЕ училищу
- Допомагайте майстрам виробничого навчання та вчителям знаходити індивідуальний підхід до вашої дитини.
- Якщо у вас є час, допомагайте майстру виробничого навчання та класному керівнику.
- Залучайте і навчайте інші сім’ї для формування групи активних батьків.
- Допоможіть скласти і підтримувати список телефонів сімей учнів групи або список адрес електронної пошти.
СТАНЬТЕ активними батьками
- Дізнайтеся, як функціонує училищна система і як захищати інтереси всіх дітей.
- Станьте членом комітетів або рад, відповідальних за прийняття рішень в училищі.
- Беріть активну участь в роботі батьківського комітету училища.
- Будьте обізнані про закони з питань освіти.
Допомагайте зміцнити ЗВ’ЯЗОК училища З НАСЕЛЕННЯМ міста та області
- Організуйте для вашої дитини можливість отримати досвід, який розширює кругозір, і культурний досвід.
- Дякуйте людям, організаціям, що підтримують освіту та училище.
- Запрошуйте учнів шкіл на училищні свята.
Чому для дітей корисніше, щоб освітою займалася не тільки училище?
Чим більша частка участі сім’ї у навчанні дітей, тим більших успіхів ці діти досягають в училищі, і в житті.
Як вирішити проблемні ситуації в училищі?
Батькам іноді необхідно поговорити з майстром, класним керівником чи учителем з приводу успішності, міжособистісних відносин або труднощів у навчанні дитини. Більшість педагогів будуть раді спілкуванню з батьками і допомогти успішному навчанню вашої дитини.
Батьки — партнери в освіті
У нашому училищі батьків заохочують брати активну участь в навчанні дитини. (Листи подяки, грамоти). Колектив працівників училища готовий допомогти батькам стати активними партнерами в освіті дітей.
Іноді ситуація може здаватися заплутаною і складною. До кого звертатися, якщо у вас виникають питання?
Якщо Ви хочете поговорити з учителем — предметником по телефону, зателефонуйте до секретаря училища (061 7096869) та залиште для вчителя повідомлення з міським номером свого телефону.
Якщо Ви хочете зустрітися з учителем — предметником, зателефонуйте в училище і залиште повідомлення, щоб домовитися про зустріч. Якщо ваша дитина потребує додаткової допомоги, призначте зустріч з відповідними працівниками училища.
Перш ніж іти на бесіду з майстром виробничого навчання , класним керівником чи викладачем:
— Поговоріть зі своєю дитиною
— Задавайте дитині питання, щоб зрозуміти, що відбувається.
— Намагайтеся задавати «відкриті питання», такі як «Чому тобі важко?», «Розкажи мені, що сталося …» «Яка допомога тобі потрібна?»
— Вислухайте точку зору дитини.
— Робіть висновки і давайте оцінку ситуації тільки після бесіди з педагогом!
Поговоріть з майстром виробничого навчання, класним керівником чи учителем
— Поясніть педагогу причину вашого занепокоєння і точку зору дитини.
— Схиляйтесь на висловлювання дитини.
— Задавайте питання, щоб краще зрозуміти училищні правила.
— Вислухайте точку зору і рекомендації педагога.
— Розробіть план спільних з педагогом заходів, щоб дитина отримала однакову пораду і від педагога, і від вас.
— Подумайте про те, що сказав педагог. Не поспішайте приймати рішення.
— Домовтеся зустрітися знову, щоб пересвідчитися в ефективності вжитих заходів.
Якщо проблема не буде вирішена, зверніться за допомогою до адміністрації училища (Заступників директора або до директора).
ЗОЛОТІ ПРАВИЛА
— Знайте училищні правила.
— Відвідуйте батьківські збори.
— Відвідуйте всі наради з приводу вашої дитини, на які вас запрошує училище.
— Зберігайте спокій, навіть якщо ви засмучені.
— Активно беріть участь в училищному житті своєї дитини.
— Беріть участь у житті училища.
Давайте будувати успішне училище разом!

Пам’ятка батькам !
ПРО ЦЕ НЕ ВАРТО 3АБУВАТИ
- Діти вчаться жити у житті
- Якщо учня постійно критикують, він вчиться ненавидіти
- Коли дитина живе в атмосфері ворожості, вона вчиться агресивності
- Дитину висміюють – вона стає замкнутою
- Якщо їй постійно дорікають, вона вчиться жити з почуттям провини
- Коли дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною
- Якщо дитина зростає в чесності, вона вчиться бути справедливою
- Дитина живе в безпеці, і як наслідок – вона вчиться вірити в людей
- Коли дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе
- Якщо дитина живе в атмосфері розуміння і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світ
5 життєво важливих повідомлень, які дитина повинна отримувати щодня
- Я вірю в тебе!
- Я довіряю тобі!
- Я знаю, що ти можеш дати раду життєвим проблемам!
- Тебе чують і поважають!
- Тебе люблять!
Як передавати ці повідомлення:
- Очима.
- Тоном голосу.
- Рухами.
- Ритуалами сім’ї чи групи.
- Дотиком.
- Щирими компліментами.
- Вашими питаннями про їхнє життя.
- Вашими емоціями
- Вашим вмінням працювати.
- Вашим власним прикладом.
- Заохоченням.
Закон України про освіту. Стаття 59 «Відповідальність батьків за розвиток дитини»
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
— постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей,
— створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
— поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
— виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
— сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
— виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
1. З якого віку наступає відповідальність дітей за злочини?
Відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу України (КК) кримінальної відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.
Також до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство.
2. Яке покарання може бути визначено дитині?
Згідно з ст.98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
1. Штраф.
Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах від п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Громадські роботи
Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основній роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
3. Виправні роботи
Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому судом, в межах від п’яти до десяти відсотків.
4. Арешт
Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах, ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.
5. Позбавлення волі на певний строк
Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, в за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини – не більше п’ятнадцяти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.
Позбавлення волі не може бути призначено неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.
При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім загальних засад призначення покарання, обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвідку та інші особливості особи неповнолітнього.
3. Чи є якісь особливі умови правосуддя, коли підсудним є неповнолітня дитина?
Правосуддя у кримінальному процесі здійснюється відповідно до кримінально-процесуального кодексу України.
Окремої норми, яка регламентує особливі умови правосуддя, коли підсудним є неповнолітня дитина не передбачено. Але встановлено норми, які враховують вік підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, зокрема, відповідно до ст.45 КПК України у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років обов’язкова участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справі у суді першої інстанції (з моменту визнання особи підозрюваною чи пред’явлення їй обвинувачення).
4. Де відбувають покарання у види позбавлення волі неповнолітні засуджені?
Позбавлення волі на певний строк – це саме суворе покарання у системі покарань, які можуть призначатися неповнолітнім.
Покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх виконують виховні колонії. Ці колонії займають особливе місце серед установ, які призначені для відбування покарання, що виражається, по-перше, у встановленні більш пільгових умовах у порівнянні з умовами утримування дорослих злодіїв, та, по-друге, в орієнтації на застосування різноманітних виховательно-психолого-педагогічних заходів як основних засобів впливу на неповнолітніх в процесі їх навчання, проведення спортивних, культурних заходів, а також в процесі трудової діяльності.
5. Чи несуть батьки, та в якій мірі, за злочини, скоєні малолітніми, неповнолітніми дітьми?
Кримінальну відповідальність батьків за злочини, скоєні малолітніми та неповнолітніми дітьми законодавець не передбачає. Але батьки несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми та неповнолітніми дітьми, у тому числі і заподіяну у результаті злочину.
Відповідно до ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Обов’язок батьків (усиновлювачів) або опікуна чи іншої фізичної особи, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, батьки (усиновлювачи) або опікуни чи інша фізична особа, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, є неплатоспроможними або померли.
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Обов’язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.